Хрустики „фраппе” – справжній смак Карнавалу

Італійці, особливо старші їх покоління, не є затятими шанувальниками смажених страв. Не те щоб вони їм зовсім не подобалися, та все ж помірність в їжі, надання переваги легким стравам і здорове харчування взагалі, здається, закладені в них з раннього дитинства. Але є в році один період, коли смажені солодощі отримують “амністію”, їх готують всі і всюди. Це Карнавал, італійський аналог добре знайомої нам слов’янської Масляної, коли перед настанням Великого посту влаштовуються народні гуляння. Ну а де веселощі, там не обійтися і без ласощів, краще таких, які можна було б з’їсти на вулиці, в компанії друзів, просто руками. Таким чином і закріпилися в наших краях млинці, пиріжки та пампушки, а у італійців – кастаньоле, дзепполе, фріттелле… важко втриматися від спокуси скуштувати всього потрішки!

Але у кожного свої вподобання і мені хотілося б поділитися рецептом, який дуже люблю і щороку намагаюсь не проґавити можливості приготувати в карнавальний період. Це аналог нашого “хмизу” (вергунів, хрустиків) – хрумкого смаженого печива. В Італії його готують повсюдно, але в кожній місцевості називають по-різному, тільки з самих назв вже можна скласти цілий допис. Найбільш симпатичні: bugie (брехня), cenci (лахміття), chiacchiere (плітки); я ж зазвичай називаю їх так, як почула вперше у Римі – frappe (вимовляється фрАппе, тому що фраппЕ – то вже напій), звідти ж я і привезла рецепт, яким користуюся завжди і буду рада, якщо він стане в нагоді комусь із вас.

Незважаючи на простоту складників, а може якраз і завдяки їм, фраппе мають дуже довгу і багату історію. Уявіть лишень, що п’ять століть тому (півтисячі років!) ці смаколики вже згадувалися у тодішніх кулінарних переписах! Вони мали дещо іншу форму, та й складники з плином часу зазнали незначних змін, але незмінною залишилася їх популярність. На відомому кулінарному порталі Gambero Rosso недавно вийшла цікава стаття про історію, походження та розвиток у часі цих чудових ласощів, раджу почитати: https://www.gamberorosso.it/notizie/frappe-storia-origini-e-aneddoti-di-una-ricetta-secolare/ 

Під час Карнавалу фраппе можна придбати практично будь-де: їх продають вуличні продавці, кондитерські, бари. А продуктові крамниці та супермаркети починають пропонувати фраппе вже за місяць-два до початку святкувань. Та все ж я щиро раджу спробувати приготувати їх самотужки, це нескладно, недорого і досить таки захоплююче. А щойно посмажені хрустики настільки смачні, що відплатять вам сторицею за витрачений на їх приготування час. Отже, починаємо!

Складники:

  • 500 г борошна
  • 2-3 столові ложки цукру
  • 50 г масла
  • 2 яйця
  • 50 г самбуки, граппи або анісетти (можна замінити горілкою)
  • 1/2 чайної ложки розпушувача 
  • 1 лимон (цедра)
  • 1/2 склянки (приблизно) білого вина
  • соняшникова (або інше рослинна) олія для смаження
  • цукрова пудра для посипання

У просіяне борошно додаємо розпушувач, цукор, розтоплене на водяній бані масло, яйця, самбуку, терту лимонну цедру (1) і все разом перемішуємо. Потім починаємо потроху доливати біле вино і замішуємо м’яке еластичне тісто (2). Залишаємо його в холодильнику на 0,5-1 годину. Розкачуємо качалкою в пласт товщиною 2-3 мм. Процес значно спрощується, якщо використовувати італійську машинку для тіста типу “Imperia” (3). У цьому випадку досить пропустити тісто через валики кілька разів, щоб дійти до однієї з кінцевих поділок, які  забезпечують найбільш тонкий пласт. Детальніше про використання цього пристрою я розкажу у дописі, присвяченому  приготуванню домашньої локшини. 

Розкачане тісто ріжемо ножем чи кулінарним коліщатком на смуги шириною 4-5 см (4), з яких в свою чергу нарізаємо шматки довжиною 6-8 см, посередині кожного робимо поздовжній надріз (5). Це найбільш традиційна форма печива, але можна вивертати його через надріз, робити “бантики”, “вузлики” і т.д. Я вважаю за краще залишати все без ускладнень, прямі шматочки при смаженні краще розшаровуються, але то справа смаку. Потім розігріваємо сковороду з рослинною олією і смажимо наші фраппе (6) до золотистого відтінку з обох боків. Важливо добре підібрати температуру, тісто має підрум’янюватися досить швидко, але ні в якому разі не горіти. Якщо маєте відповідний термометр, то намагайтеся досягнути температури 170°С, якщо ж ні, то регулюйте на око вогонь газової плити. 

Готові фраппе викладаємо в один шар на піднос, застелений паперовими кухонними серветками, які вберуть зайвий жир. Після вистигання перекладаємо їх на таріль чи тацю, посипаючи кожен ряд цукровою пудрою. Ось наші ласощі і готові. Смачного вам і веселого Карнавалу!

Солодощі

Рецепт щастя за Калсоном – фруктовий пиріг під білковою піною
18.05.2019
Десерт „Тірамісу”
01.05.2018
Шоколадний пиріг з грушами – справжня солодка слабкість
18.10.2018
Десерт “Павлова”– легкий, як танець
16.12.2018
Класичний чамбеллоне – солодкий рятувальний круг
18.07.2018