Лікер “Лімончелло”.

Взагалі-то, в Італії міцні алкогольні напої не користуються особливою популярністю. До столу, навіть святкового, прийнято подавати вина, ретельно підбираючи їх у відповідності до приготованих страв. Але в кожній родині все ж знайдеться деякий запас лікерів і гірких настоянок, про який зазвичай згадують в кінці пишного застілля, дозволяючи собі чарочку міцного “per digerire”, тобто для кращого травлення. Одним з найбільш популярних і відомих італійських лікерів, звичайно ж, є лімончелло. І, як водиться у цій країні, здавна точаться суперечки, який же регіон вважати батьківщиною цього напою. Справжній лімончелло виготовляють тільки з лимонів, вирощених поблизу Сорренто та Амальфі, про це вам розповість будь-який мешканець регіону Кампанія. На думку ж лігурійців, найбільш придатними є лимони з Пальмової рів’єри і тільки з них можна отримати добрий лікер, щоправда, називають вони його „лімончіно”. 

Я ні на хвилину не сумніваюся у правоті ні тих, ні інших. Та все ж отримати смачний лімончелло у домашніх умовах можна. Він абсолютно нескладний у приготуванні, але, не дивлячись на простоту інгредієнтів (лимони, цукор, спирт, вода), я б не назвала його доступним, оскільки лимони обов’язково повинні бути натуральними, тобто не обробленими хімічними речовинами ні в процесі вирощування, ні при тривалому транспортуванні до споживача. Цедра лимонів здатна поглинати і утримувати хімічні домішки навіть після ретельного миття, тому поставтеся відповідально до вибору вихідних продуктів.

Отже, якщо ви зуміли «добути»:

  • 9-10 середньої величини лимонів
  • 1 л харчового спирту
  • 700 г цукру
  • 1 л води, то можемо починати!

Лимони ретельно вимити щіточкою під струменем проточної води, висушити рушником, акуратно зняти цедру гострим ножем або картоплечисткою, намагаючись не захоплювати білий шар. У скляну банку з герметичним затвором викладаємо отриману таким чином цедру, заливаємо спиртом і залишаємо в темному прохолодному місці на 10 днів. Кожного дня слід перемішувати вміст банки (1). 

По закінченні цього терміну зціджуємо рідину. Заварюємо цукровий сироп: змішуємо цукор та воду (2), доводимо кипіння, охолоджуємо. Додаємо сироп до ароматизованого спирту, перемішуємо і фільтруємо наш лімончелло (3). При змішуванні сиропу з настойкою, остання втрачає прозорість, це нормальний процес. Розливаємо лікер у скляні пляшки і залишаємо ще на кілька тижнів у темному місці.

Вживати лімончелло потрібно дуже охолодженим, краще за все тримати пляшку в морозильнику, з огляду на високу концентрацію спирту і цукру він не замерзає. Часто цей лікер використовують у приготуванні солодкої випічки і десертів, наприклад, яблучного пирога або фруктового салату.

Домашні заготовки