Варення з груш і лимонів

Мені дуже не подобається викидати харчі. Ні, я ніколи не страждала від нестачі їжі і для мене голод – це те, що відчуваєш за півгодини до обіду. Ніколи не їм будь-що, але там, де це можливо, намагаюся звести до мінімуму кількість харчових відходів. З очистками нічого не поробиш: тe, що неїстівне, мусить піти у смітник, але ж буває, що залишаються цілком якісні, а часом навіть відмінні продукти, яким потрібно просто знайти правильне застосування і в результаті отримаємо не одну, а дві (або й більше) смачні страви.

Впевнена, що багатьом із вас подобається італійський лікер “Лімончелло”. Рецепт його приготування ми опублікували у числі перших на цьому сайті. Він же є безперечним фаворитом і серед наших читачів, судячи з кількості переглядів. „Лімончелло” дуже просто готувати, смак у нього чудовий і навіть якщо ви абсолютно непитуща людина, то цей чудовий напій стане у пригоді для надання аромату різноманітній випічці та десертам. 

Єдина проблема – для лікеру потрібні так звані „біологічні” лимони, тобто вирощені без будь-якої хімічної обробки. В Італії знайти їх не так уже й важко, але, зрізавши запашну цедру для приготування бажаного лімончелло, у вас залишиться десяток-другий лимонів без шкірки, які навіть у холодильнику можна зберігати лише кілька днів. Назвати їх відходами або очистками язик не повертається, тому потрібно терміново знайти їм гідне застосування.

Кілька років тому я натрапила на оптимальне вирішення цього питання і з тих пір у мене з’явився “парний рецепт” – якщо готую лімончелло, то обов’язково в той же або на наступний день роблю лимонне варення. Але лимон – то фрукт „з характером” і скільки його не підсолоджуй, а варення виходить з дуже рішучим смаком. Тому з часом я почала експериментувати і знайшла дуже вдалу альтернативу – варення з груш і лимонів, що поєднує в собі солодкий смак і ніжність груш з рішучою кислинкою лимона, та й частку цукру в цьому випадку можна істотно зменшити.

Складові:

  • 1.5 кг груш
  • 750 г лимонів
  • 1.5 кг цукру

Оскільки фрукти досить соковиті, особливо лимони, то я не додаю воду в це варення. З лимонів зрізуємо цедру (тільки жовтий шар!) І готуємо з неї лімончелло. Потім акуратно знімаємо також білу оболонку, м’якоть нарізаємо кубиками (1), одночасно видаляючи насіння. Нарізані лимони поміщаємо в широку каструлю і залишаємо на годину для виділення соку (2).

Ставимо каструлю на вогонь, доводимо до кипіння, знімаємо шумівкою піну, що утворилася. Варимо 5-10 хвилин при постійному помішуванні. Додаємо нарізані кубиками груші (3), я вважаю за краще зі шкіркою, яка містить натуральні пектини, що сприяють загущуванню. 

Залишаємо настоюватися 2-3 години, можна і на цілу ніч. Потім знову доводимо масу до кипіння, додаємо цукор і варимо на повільному вогні без кришки до бажаної консистенції, з огляду на те, що при охолодженні варення ще трохи загусне. Готове гаряче варення розкладаємо в чисті гарячі банки, простерилізовані у духовці протягом 20 хвилин і закриваємо кришками. Зазвичай додаткової стерилізації не потрібно – лимон і цукор мають властивості консервантів. Перевертаємо банки вверх дном, накриваємо скатертиною і залишаємо до повного охолодження. 

Домашні заготовки

Лікер “Лімончелло”.
04.05.2018