Варення з айви
Я страшенно люблю фрукти. Практично ще не доводилося куштувати жодного, який би мені не сподобався. Тому майже ніколи не проходжу повз ятки з фруктами, щоб щось не придбати. Сьогодні мою увагу привернули жовтогарячі клементинки, їх сезон зараз у повному розпалі і можна купувати з великою долею впевненості що смак не розчарує. Та накладаючи у торбинку соковиті плоди, я раптом відчула інший аромат і у пам‘яті вмить зринули ностальгічні дитячі спогади. Айва!
…Як зараз бачу себе у підлітковому віці, сестра з чоловіком збираються на танці і залишають мене зі своєю трирічною донечкою, моєю племінницею. Вже зачиняючи за собою двері, вона раптом каже: „там у горщику є варення з айви, я тільки що зварила, та не встигла розкласти у банки. Скуштуй, здається вийшло непогано“. У той час я не була великим шанувальником варення і взяла до рук ложечку швидше із цікавості, що ж то за айва така? Та смак був просто незвичайним! Те варення не було схожим на іншi, до міри солодке з легкими нотками кислинки, консистенція нагадувала мармелад, а запах взагалі здавався неземним! З того часу айва стала займати особливе місце серед моїх преференцій!..
Та повернімося у наші дні, де я на ринку вибираю клементинки. Кмітливий продавець швидко помітив мій погляд і заметушився: „пані бажає айви?.. скільки? дві?.. три?..“ – „Будь ласка, три… кілограми!“ Очі хлопця злегка округлилися від здивування, та він швидко опанував себе: „зараз виберу вам найкращі!“ От і добре, що розуміється на цих фруктах, деякі навіть не знають, що то таке. Та я дещо поквапилася із висновками, бо тільки отримавши гроші за покупку продавець майже пошепки мене запитав: „що ви з нею робитимете? Воно ж неїстівне!“
Так, на жаль, айва не дуже поширений фрукт. До того ж, не дуже звичайний. Всередині вона схожа на яблуко, зовні – швидше на перець, але вкрита мохнатим нальотом, майже як ківі. Навіть дозрілі плоди можуть бути на смак досить терпкими. Саме тому найчастіше айву вживають після термічної обробки: відварювання, тушкування чи запікання Збирають плоди десь у кінці жовтня, але ще до настання заморозків. Та навіть таке пізнє збирання не гарантує, що вони будуть повністю дозрілими і тому їх доводиться витримувати допоки не набудуть яскраво-жовтого забарвлення та інтенсивного приємного аромату. Саме з такої айви готують чудове запашне варення.
Складники:
- 2 кг почищеної айви
- 700 г цукру
- 1 лимон
- 200 мл води
Добре промийте айву під проточною водою, щоб видалити повстяний наліт. У разі необхідності скористайтеся новою губкою для посуду, та якщо наліт дуже погано видаляється, це може свідчити про недостатню спілість плодів. Розріжте кожне „яблуко“ на чотири частини, видаліть серцевину і прилягаючий до неї шар м‘якоті, зазвичай у ньому багато твердих включень, які можуть відчуватися у готовому варенні. Шкірку видаляти не слід, вона багата на пектин, який сприяє загустінню.
Наріжте айву кубиками приблизно однакового розміру. За допомогою тертки зніміть з лимона верхній жовтий шар шкірки (цедру) і відкладіть її набік. З решти лимона витисніть сік і скропіть ним нарізану айву. Присипте зверху половиною цукру (2) і залишіть на ніч у холодильнику. Наступного дня додайте склянку води, добре перемішайте та покладіть на середній вогонь. Як тільки почне закипати, зменшіть вогонь до мінімального і готуйте, періодично помішуючи.
Як тільки шматочки айви почнуть розвалюватися і змінять колір на червоний (3), додайте лимонну цедру і решту цукру. Уварюйте айвове варення до бажаної консистеції. Не забувайте періодично помішувати, щоб уникнути пригоряння. Я надаю перевагу варенню, у якому відчуваються шматочки фруктів, та якщо вам подобається більш одноріднуа консистенція, можете перебити фруктову масу повністю чи частково. Гаряче варення розкладіть у стерильні банки і щільно закрутіть кришки. Вкрийте ще гарячі банки теплим покривалом для повільнішого вистигання. Зберігайте айвове варення у темному прохолодному місці. Бажано починати споживати його хоча б після двотижневого вистоювання, а якщо витримаєте, то почекайте навіть місяць.