Лікер із чедріни

Вона росте у мене на балконі. Коли маю гості та пригощаю їх чудовим домашнім лікером, часто впадаю у спокусу похвалитися цією рослиною. А зараз от познайомлю з нею і вас, чи просто нагадаю тим, хто вже її знає і любить. Бо вона справді цікава. Багато про неї чули, та не бачили, інші вважають, що знають її, та все ж плутають з іншими. Сказати правду, я теж боюся дати вам хибну інформацію, бо у Інтернеті одні статті протирічать іншим, а вичерпної книги з ботаніки не маю під рукою. Всі непорозуміння породжені тим, що є чимало рослин, які мають запах, схожий на лимонний. За це їх люблять, вирощують та часто плутають через схожість аромату.

Отже, знайомтеся. Спочатку те, що відомо про неї точно. Це – Aloysia citriodora, або lippia citriodora. За такою назвою вона входить до ботанічної класифікації і набравши це в Гуглі отримаєте потрібне фото. У нас вона носить назву вербена лимонна, або алоізія трилистна. Хоча „у нас” це так, до слова. Рослина родом із Перу і є досить екзотичною навіть для Італії, хоч і добре почувається у місцевих садах чи навіть у горщиках, як от у мене. Італійці називають її чедріна, лімончіна, трава Луіджія (Луїза), вербена запашна, трава лімонарія і навіть цитронелла. Хоча справжня цитронелла, то Cymbopogon по-ботанічному (насправді латиною), її ефірні масла розганяють комарів та зайві кілограми, хоча я маю сумнів щодо обох властивостей. А чедріновою травою (erba cedrina) у Італії часто називають добре відому нам мелісу лимонну (лимонну м’яту).

Після такого науково-лимонного вступу у вас вже напевно виникло питання, до чого веде вся ця ботанічна плутанина? Все дуже просто. Хочу поділитися із вами рецептом мого найулюбленішого лікеру. Це був чи не найперший рецепт, який я записала у Італії. Це лікер із чедріни, мені передала його старенька сеньйора Іда із Риму, а їй він дістався від прабабусі. Як тільки до моїх рук потрапив пожовклий від часу листочок паперу, що дбайливо зберігався поміж аркушів сімейного кулінарного зошита, я відчула, що мушу випробувати цей рецепт. І ні разу потім про це не пошкодувала.

Лікер із чедріни вже багато років постійно присутній поміж пляшками мого маленького домашнього бару. І вся родина добре знає, що після щедрого застілля завжди знайдеться чарочка чедрінового напою „для кращого засвоєння”. Він також стає у нагоді як ароматний складник до фруктових салатів, кексів, ягідних начинок та кремів. Звичайно, приготувати його зможуть тільки ті, хто знайомий із цією рослиною. Але за бажання її не так вже й важко знайти у садових центрах поміж ароматними травами. А приготування взагалі не вимагає особливих вмінь та зусиль.

Складники:

  • 180 листочків чедріни
  • 3 лимони (цедра)
  • 1 літр спирту 96°
  • 1 літр води
  • 700 г цукру
  • 10 шт сушеної гвоздики

Якщо у вас є можливість, спробуйте посадити лимонну вербену у відкритий грунт, а у місцевостях із холодними зимами у великий горщик. За сприятливих умов вже за кілька років отримаєте чудовий багаторічний чагарник з дерев’янистим стеблом, що забезпечить вас своїм запашним листям в достатній кількості, щоб можна було приготувати лікер, коли вам зручно. Хоча слід відзначити, що найкращий час для приготування цього напою – літо, коли чедріна має максимальний аромат. Але якщо хтось подарує вам кілька гілок чедріни, краще відразу приступити до роботи. Ця рослина практично не зберігається у глечику з водою, як будь-який інший букет, листя починає негайно в’янути і висихати, і протягом одного-двох днів стає непридатним. Після цих зауважень, готування власне лікеру полягає тільки у збиранні разом всіх інгредієнтів.

У велику скляну банку з герметичною кришкою покладіть попередньо промиті листя чедріни. Якщо листочки невеликі, можете покласти їх трохи більше за передбачену кількість. Влийте спирт, воду, додайте цукор і все перемішайте. Вимийте лимони і зніміть із них шкірку, взявши лише жовтий шар, як це робиться для приготуванні лімончелло. Покладіть в банку з чедріною шкірки лимона і гвоздику. Закрийте банку, поставте її в темне місце і залиште настоюватися 10 днів. Кожні два-три дні відкривайте банку і гарненько розмішуйте, щоб цукор добре розчинився.

Через 10 днів відцідіть лікер, профільтруйте його і розлийте по пляшках. За бажання його можна вживати відразу, але краще все таки почекати хоча б два-три тижні. Після закінчення цього часу на дно пляшок може осісти невелика кількість домішок, лікер стане більш стійким, прозорим і трохи змінить колір: з яскраво-зеленого перетвориться в оливково-зелений. Тепер ви можете поставити пляшки в льох або в комору, але ту, якою ви збираєтесь частувати гостей, зберігайте у морозилці: лікер із чедріни має найкращий смак, коли він холодно-крижаний!!!


Домашні заготовки

РІЗДВЯНИЙ КОНФІТЮР
09.12.2023
Лікер “Лімончелло”.
04.05.2018
Варення з айви
05.12.2021
Варення з груш і лимонів
20.01.2019