Брауні мармуровий з рікоттою, або смаколик “з гребінцем”
Часи, коли рецепти потрібно було ретельно збирати і зберігати в одному (або й не одному) зошиті, безповоротно пішли в минуле. Все необхідне тепер можна знайти в інтернеті, причому у всіх можливих варіаціях. Але якраз це і перетворилося в протилежну проблему: в усьому розмаїтті рецептів, які пропонує всесвітня павутина, стало важко вибрати той, якому можна беззастережно довіряти. Я зазвичай керуюся старим випробуваним способом – користуюся інформацією авторів, які серйозно ставляться до своєї роботи і не публікують того, в чому не впевнені на всі сто.
Але ж ми не завжди чинимо як треба, іноді так хочеться порушити всі правила! Рушієм у цьому випадку може бути все, що завгодно… навіть анекдот !!! Нещодавно, наприклад, прочитала ось такий. Директору престижного ресторану довелося одного разу їхати у відрядження на потягу. Нудьгуючи в залі очікування, він зголоднів і почав мучитися сумнівами: пообідати в привокзальному кафе чи терпіти голод. Зрештою зважився спробувати витвори вокзальних кухарів. На його подив, принесли досить смачний обід, а в кінці подали ще й легкий десерт з гарним хвилястим оформленням. Директор ресторану відчув себе винуватим за упереджене ставлення до вокзальної забігайлівки. “Передайте вашому кухареві мої компліменти, все дуже смачно. Тільки я хотів би дізнатися рецепт цього десерту, якщо можна “- звернувся він до офіціанта. “Ні, це секрет нашого шефа, він його не відкриває”. “А оформлення теж він робить?” – “Та ні, це вже моя робота, зараз вам покажу” – відповів офіціант, дістав з задньої кишені гребінець і починає виводити нею хвилі на поверхні десерту.
Чому я розповіла цей анекдот? А тому, що він допоміг мені звернути увагу на дуже цікавий рецепт. Блукаючи по безкрайніх просторах інтернету, я натрапила на фотографію солодощів з хвилястим малюнком на поверхні. Відразу згадався офіціант з гребінцем і я вирішила обов’язково спробувати, щоправда малюнок зробила все таки виделкою. Результат теж не розчарував. Так в моїй колекції з’явився брауні мармуровий з рікоттою, але через смішну аналогію з анекдотом вдома ми його називаємо брауні „з гребінцем”. Це італіянізований варіант від знаменитого американського нарізного тістечка Брауні, що зазвичай має вигляд квадратних шматочків щільного шоколадного пирога з вологою консистенцією. У цьому ж рецепті на поверхні тістечок розподілена ще й біла сирна маса.
На 6-8 порцій нам знадобиться:
для темного тіста
- 4 яйця
- 150 г масла
- 100 г борошна
- 200 г чорного шоколаду
- 200 г цукру
- дрібка солі
для білої сирної маси
- 400 г рікотти
- 1 яйце
- 50 г цукру
- 50 г борошна
- кілька крапель ванільної есенції (або 1 пакетик ванільного цукру)
Для приготування темного тіста розтопіть на водяній бані шоколад і масло (1). Поки маса охолоджується, збийте на великій швидкості яйця з цукром, додайте сіль, розтоплений злегка теплий шоколад з маслом і борошно (2). Все ретельно вимішайте (3) лопаткою.
Окремо збийте міксером рікотту з яйцем, цукром, борошном і ваніллю до отримання однорідної кремоподібної маси (4). Прямокутну форму вистеліть пергаментом, розподіліть на ньому шоколадне тісто і вирівняйте поверхню. Зверху викладіть ложкою сирний крем, але не суцільним шаром, а „купками” (5). Для отримання мармурового ефекту виделкою зробіть хвилеподібні розводи на поверхні тіста, злегка змішуючи темну і світлу масу (6).
Печіть у розігрітій до 180 °С духовці 30-35 хвилин. Після закінчення цього часу пиріг залишається вологим всередині, тому якщо ви вирішите визначити ступінь готовності за допомогою зубочистки або сірника, будьте готові до того, що вона не буде абсолютно сухою, це звичайна консистенція для Брауні. Залишіть пиріг до повного охолодження, наріжте на порційні квадратні або прямокутні шматки і подавайте до столу… а гребінець застосуєте за його прямим призначенням!