Шоколадний пиріг з грушами – справжня солодка слабкість
Переконана, що про справжній характер людини значно краще розповідають слабкості, аніж сильні риси. Адже для того, щоб показати силу волі, підтримати певні моральні цінності або просто відстояти власну точку зору, ми робимо над собою зусилля, щоб залишатися в рамках отриманого виховання. А от недоспана через цікаву книгу ніч чи поцуплений з кухні окраєць хліба для чотириногого друга, сльози зворушення від чергового перегляду улюбленого фільму чи радість від нового придбання до старої колекції марок ніби додають нових штрихів до портрету.
Однією з найбільш давніх і стабільних слабкостей особисто для мене є шоколад. Не претендую на оригінальність, кажуть, що шоколад полюбляють восьмеро із десяти людей (решта просто не хотять зізнаватися!). Та коли перші осінні дощики змушують у вільний час все частіше залишатися вдома, немає нічого кращого, за тепло увімкненої духовки і стійкого аромату шоколадної випічки. А якщо до складу солодощів входять ще й фрукти, то навіть краще, адже вони є ще однією моєю слабкістю.
Саме в один із таких осінніх вечорів я і знайшла цікавий рецепт. Він походить із чи не найвідомішого у Італії кулінарного сайту „Жовтий шафран” giallozafferano.it , його там можна знайти і зараз, та з роками я внесла до нього деякі зміни, тому хочу поділитися з вами вже „своїм” рецептом. Впевнена, що він стане таким же улюбленим для ваших близьких, яким він є вже кілька років для моєї сім’ї.
Складники:
- 600 г груш (я найчастіше використовую сорти Abate, Williams, Decane, влітку Coscia)
- 250 мл білого вина
- 200 г чорного шоколаду
- 150 г масла
- 4 яйця
- 100 г цукру
- 100 г подрібненого печива амаретті
- 200 г борошна
- 8 г (пів пакетика) розпушувача
- цукрова пудра для посипання
Груші миємо, очищуємо від шкірки, розрізаємо на четверо, видаляємо серцевину. Викладаємо у широкий сотейник в один ряд (1), заливаємо вином і тушкуємо 8-10 хв. Нам потрібно, щоб з вина за цей час випарувалася рідина, а груші не розварилися (2). Вино в принципі можна брати те, що є у наявності, якщо сухе, то я б радила злегка підсолодити. Та якщо скористаєтеся добрим запашним вином, то і смак готового пирога буде набагато вишуканішим. Шоколад подрібнюємо і розтоплюємо разом з маслом на водяній бані (3).
Білки відокремлюємо від жовтків і збиваємо з половиною цукру до жорстких піків, потім з рештою цукру збиваємо жовтки. До жовткової маси вливаємо розтоплений і трохи охолоджений шоколад і на малій швидкості міксера добре перемішуємо та додаємо просіяне борошно з розрихлювачем (4). У останню чергу додаємо частинами білкову піну (5) та ретельно вирішуємо лопаткою. Має утворитися в’язке однорідне тісто (6).
Круглу форму для випікання вистеляємо пергаментом і викладаємо половину тіста. Розрівнюємо поверхню та посипаємо її подрібненим печивом (7). Зверху викладаємо шматочки зварених груш і знову посипаємо печивом (8). Не обов’язково використовувати все печиво, у мене його зазвичай трохи залишається, все залежить від того, наскільки водяниститми є груші, печиво повинно забрати надлишок вологи. Викладаємо на груші решту тіста (9) і знову розрівнюємо поверхню.
Випікаємо при температурі 180°С 40-45 хвилин, готовність визначаємо дерев’яною шпажкою: якщо при проколюванні у центрі залишається сухою – наш пиріг готовий. Дайте йому добре вистигнути, щедро посипте цукровою пудрою. А потім заваріть запашний чай, відріжте гарний шматок, помилуйтеся на соковитий шматочок груші у шоколадному сповитку і нарешті скуштуйте це диво. У ту мить ви зрозумієте, що моя слабкість до фруктів та шоколаду стала вашою.