Паста паккері запечена із начинкою з рікотти та шпинату

Кожна господиня має свої улюблені, „коронні“ страви. Та коли є потреба приготувати щось святкове, особливе, десь у восьми випадках з десяти виникає ідея „начинити!”  Це, мабуть, пов’язане з тим, що фаршировані страви мають певний елемент сюрпризу, ніби подарунок у цікавому пакунку. До справи долучається все, що можна якимось чином наповнити. Риба, м’ясні тушки або навіть їх частини (ніколи не забуду гусячу шийку, що готувала свого часу мама!); овочі, особливо „порожні”, як от болгарський перчик чи „ротунда”, якої мені так бракує у Італії. А якщо порожнини немає, то її завжди можна створити, вибравши частину м’якоті з картопельки, кабачка чи баклажана. Та якщо і це не підходить, то не залишається нічого іншого, як загорнути начинку у тонкий листочок з овочів (голубці), м’яса або риби (зрази та рулети) чи з тіста (млинці, вареники). 

Я теж не виняток, тому досить часто і охоче готую страви такого плану: фаршировані помідори, капуста та артишоки; кальмари та каракатиці; м’ясні, рибні та овочеві рулетики… ну, і звичайно ж, паста з начинкою, як же без неї! Окрім домашнього яєчного тіста, з якого виходять чудові равіолі, тортелліні чи каннеллоні, існує багато видів сухої пасти, яка спеціально призначена для наповнення. Як правило, це вироби великого формату: мушлі, люльки чи трубочки. Паккері – то різновид такої пасти, що має вигляд широких коротких трубочок, тому вона добре підходить для наповнення різного виду начинками. Хочу вам запропонувати один з таких рецептів. Отже, готуємо паккері запечені із начинкою з рікотти та шпинату. 

Нам знадобиться на 4 порції:

  • 300 г пасти паккері
  • 350 г рікотти
  • 350 г шпинату
  • 50 г пармезану
  • 400 г томатної м’якоті (polpa di pomodoro)
  • 1 цибулина
  • гілочка базиліку, сіль, чорний мелений перець, мускатний горіх.

Шпинат розбираємо на окремі листочки, відкидаємо зів’ялі та пожовклі, добре миємо, кілька разів міняючи воду. Відварюємо в невеликій кількості води (1), відкидаємо на друшляк. Після охолодження віджимаємо надлишок вологи, подрібнюємо ножем, викладаємо в глибоку миску, додаємо рікотту, пармезан, мускатний горіх, сіль (2). Все добре перемішуємо.

У киплячу підсолену воду закладаємо паккері і варимо трохи менше, ніж зазначено на упаковці, вони повинні бути сильно “al dente”. Відціджуємо, збризкуємо олією, охолоджуємо і наповнюємо приготованою раніше начинкою. Робити це можна чайною ложечкою, але значно зручніше і швидше кондитерським мішком або, на крайній випадок, згорнутим кульком з пергаментного паперу. В останньому випадку працювати потрібно швидко, оскільки начинка волога і папір незабаром починає розм’якшуватися. Розміщуємо наповнені паккері у форму для запікання в один ряд (3). 

Залишилося приготувати томатний соус. На сковорідці пасеруємо подрібнену цибулю з оливковою олією, додаємо томатну м’якоть, залишаємо протушкувати 10-15 хв, солимо, перчимо до смаку, за кілька хвилин до готовності додаємо базилік (4). Отриманою масою покриваємо викладені на деко фаршировані паккері, посипаємо пармезаном (5)  і запікаємо в духовці до утворення золотистої скоринки (6).


Перші страви

Спагетті з мідіями (скальками)
19.04.2020
Мінестроне – великий овочевий суп
27.06.2018
Романтична історія пасти і рагу по-болонськи („алла болоньєзе”)
03.03.2020
Фарротто з цикорієм та деякі згадки про „Артек”
23.11.2019
Рисовый салат „Багатий”
11.08.2019