Паста з копченим лососем і горілкою (чи без неї)
Здається, що на їжу найменше впливають модні тенденції. Особливо тут, в Італії, де кожне найменше містечко намагається зберегти і передати нащадкам найбільш типові страви своєї місцевості. Та це не зовсім так. Італія свого часу пережила періоди „худих корів” та „вгодованих корів”, як у біблійній легенді. Після голоду післявоєнних років, поступового розвитку та економічного буму 60-х років італійці відкрили для себе безліч незнаних раніше можливостей. І це не могло не вплинути також і на харчування. Відкрилися супермаркети, що пропонували їжу з усіх куточків світу, поява заморожених продуктів стерла необхідність дотримання сезонності, продукти довгого зберігання позбавляли обов’язку щоденних закупів та й загальне підвищення добробуту означало, що можна дозволити собі харчуватися добре, якісно та різноманітно.
Та кожне, навіть найкраще явище, має свій зворотній бік. Доступність та різноманітність вилилися у пошук нових поєднань та незвичних смаків. Саме у цей час, на рубежі 70-80 років з’явилося чимало екзотичних страв, які ніяк не вписувалися у класичну італійську кухню. Креветковий коктейль, різотто з суницями, „руський” салат, тортелліні з вершками, кордон блю, ну і , звичайно ж, паста з лососем та горілкою, куди ж без неї. Класичні журнали з італійської кухні досі не мають спільної думки, щодо того, як відноситися до цієї категорії страв: одні вважають їх вишуканими і цікавими, інші – невдалим пережитком минулого. Та щоб мати власну думку, треба все таки скуштувати страву, чи не так?
На 4 порції візьмемо:
- 350-400 г короткої пасти (penne – “пера” або farfalle – “метелики”)
- 1 середня цибулина, краще цибулю-шалот
- 100 г копченого лосося
- 50 г масла
- 100-150 мл вершків або сметани
- 100 мл горілки
- сіль, чорний мелений перець
Страва ця дуже швидка і проста, тож поки скипить вода і звариться наша паста, приготуємо заправку до неї. На сковороді пасеруємо подрібнену цибулю на вершковому маслі, додаємо нарізану червону рибу і горілку (1). Тушкуємо кілька хвилин, щоб трохи випарувався алкоголь і вливаємо вершки або сметану (2), солимо за смаком (обережно, оскільки лосось може бути досить солоним!). Як тільки паста досягне стану “на зуб” (al dente), відціджуємо її (не забуваємо залишити трохи води в чашці про всяк випадок), викладаємо в сковороду і добре перемішуємо (3). У разі необхідності додаємо трохи залишеної води. Перчити краще в останню чергу, можна навіть подати перець до столу, щоб кожен за бажанням робив це самостійно.
Копчений лосось – не дешеве задоволення, але з огляду на те, що в рецепті його необхідно досить мало, думаю, що все таки спробувати варто. Можете не використовувати вершки (якщо ви раптом на дієті), можете замінити вершкове масло на оливкову олію, якщо хочете приготувати це в піст або Святвечір. Горілка на мій погляд взагалі не грає суттєвої ролі (після випаровування алкоголю від неї залишиться… вода?), не чіпайте тільки червону рибу – саме вона додасть неповторний смак вашій страві.