Паста „алла Норма”
У Італії на диво багато прихильників класичної музики. Одного разу мені довелося бути свідком незвичної сцени. Стоячи у черзі до каси в одній із крамниць, я почула знайомий музичний вступ. Поки згадувала, що то за твір може бути, почула, що поруч дідусь вже мугикає під ніс цю ж мелодію. Поступово до нього почали долучатися інші і закінчення ліричної пісні „Con te partirò” (а це була саме вона) було виконане загальним хором покупців овочевого магазину! А ще я знайома з одніє міланською бабусею, що все життя відпрацювала простою двірничкою, проте протягом багатьох років постійно купувала для своєї сім’ї абонемент в Ла Скала. Їхні місця були не в партері, а у „райку”, на галерці, серед інших незаможних поціновувачів оперного мистецтва.
Ви спитаєте, до чого на майже кулінарному сайті роздуми про високе оперне мистецтво? Як не дивно, а зв’язок все таки є. Адже майстерно приготовані наїдки не раз спонукали митців на створення шедеврів. А ті, у свою чергу, надихали кулінарів на пошук рецептів, що теж ставали зразками вже кулінарного мистецтва, як, наприклад, десерт „Павлова”. Іншим прикладом зв’язку кулінарного та оперного мистецтва може бути паста „алла Норма”. Ця страва належить традиційної сицілійської кухні. Вона отримала таку назву завдяки місцевому поету, композитору та режисеру Ніно Мартольйо. Вперше скуштувавши цю пасту, він сказав, що смак її такий же довершений, як лірична опера „Норма”, шедевр іншого сицілійського композитора Вінченцо Белліні.
У чому ж секрет популярності страви? Який секретний інгредієнт робить її такою незвичайною? А ніякого секрету немає, вся справа в якості вихідних продуктів і їх гармонійному поєднанні. Основних складників (окрім пасти) всього чотири: помідори, баклажани, солона рікотта і базилік. Але якщо вам пощастить придбати по-справжньому якісні інгредієнти, не полінуйтеся і приготуйте цей дивовижний рецепт. Як то кажуть, хочеш, щоб було нормально – зроби сам!
Тож почнемо. На 4 порції потрібно:
- 350 г пасти короткого формату (пера, трубочки, ріжки)
- 600 г свіжих стиглих томатів або банку консервованих у власному соку без шкірки
- 1-2 баклажани
- 150 г солоної рікотти
- 1 цибулина
- гілочка базиліку
- оливкова олія
- чорний перець, сіль дрібна і крупна
Спочатку підготуємо баклажани. Для цього їх миємо, нарізаємо впоперек кружальцями товщиною в півсантиметра, посипаємо крупною сіллю і залишаємо на 30-60 хвилин, щоб виділився сік. Потім ретельно промокаємо кожен шматочок паперовим рушником і підсмажуємо на оливковій олії з обох боків до золотистого кольору (1). Викладаємо на паперові серветки, щоб прибрати зайвий жир. Нарізаємо готові баклажани соломкою або кубиками, залишаємо цілими кілька кружалець на кожну порцію для заключного оформлення.
Останнім часом з’явилося багато прихильників “полегшеної” пасти “алла Норма”, що радять пекти баклажани на сухій гриль-сковороді або в духовці, щоб зменшити калорійність рецепту за рахунок відсутності жиру, але на мій погляд це дуже сильно погіршує смак готової страви.
Тепер можна ставити на вогонь каструлю з водою для відварювання пасти і зайнятися приготуванням томатної заправки. Якщо використовуєте свіжі помідори, подбайте, щоб вони були стиглими і смачними. На верхівці кожного помідора зробіть гострим ножем хрестоподібну насічку і опустіть плоди в киплячу воду на 1-2 хвилини, потім вийміть їх за допомогою шумовки і облийте холодною водою. Це допоможе без зусиль зняти з них шкірку. Потім розріжте кожен помідор навпіл, видаліть насіння і наріжте м’якоть кубиками. У глибокій пательні пасеруйте на оливковій олії подрібнену цибулю, додайте нарізані помідори. Якщо використовуєте консервовані томати у власному соку, то просто викладіть вміст банки на пательню з пасерованою цибулею і розімніть вилкою плоди. Посоліть, поперчіть і тушкуйте заправку до готовності. Вона повинна вийти не водянистою, але і не дуже густою, час приготування залежить від якості томатів. За дві-три хвилини до готовності додайте нарізані баклажани (2) і кілька листочків базиліку.
Тепер залишилося тільки заправити готову пасту цим чудовим соусом(3), негайно розкласти її по тарелях, щедро присмачити солоною рікоттою, натертою на крупній тертці і приладнати кілька баклажанових кружалець і листочок свіжого базиліку. Ой, мало не забула… створіть відповідну музичну обстановку, наприклад, ось так:
Насолоджуйтеся ліричним та кулінарним шедевром!